-
1 давати
= дати1) to give; ( вручати) to deliverдавати вихід (почуттям) — to give vent to, to give play to; to uncork
давати в позичку — to lend, to advance
давати на додачу — to throw in, to give into the bargain
давати завдаток — to give earnest ( deposit), to bind a bargain
давати згоду — to give one's consent, to consent, to yield
давати ім'я — to name, to call; ( при хрещенні) to christen, to baptize
давати на чай — to tip, to give a tip
давати свідчення — to depose, to give evidence, to testify; to bear witness (to)
давати силу — to give strength, to invigorate
давати хабара — to bribe; to grease smb.'s palm
2) ( дозволяти) to let, to allow; ( надавати можливість) to affordдавати спокій — to let alone; to leave in peace
3) (бити, вдаряти) to give (it), to hit, to strikeдавати кому-небудь в зуби — to give smb. a smack in the teeth
4) ( приносити) to yield; ( забезпечувати) to provideдавати плоди (про дерево) — to yield fruit; to result
5)давати відомості (про/по) — to furnish/supply/provide information (on)
давати відповідь — to provide/supply/give an answer
давати відсіч — to repulse, to rebuff; to reject the views ( в суперечці)
давати газу — to step on the gas; to step on it, to speed up, to rev up
давати добро — to give OK, to give the go-ahead
давати зарок — to pledge oneself, to give an undertaking
давати звіт — to account ( for), to render an account
давати клятву — to make/take/swear an oath, to swear
давати крен — to take a list, to list, to heel ( over)
давати ляпаса (кому-небудь) — to slap in the face; to cuff/box ears (of)
давати маху — to miss one's mark, to make/commit a blunder, to let the chance slip
давати місце — to make room ( for)
давати можливість — to enable, to let
давати обітницю — to vow; ( постригтися в ченці) to take the vows
давати освіту — to educate, to provide an education
давати перевагу — to advantage, to give odds, to give priority to
давати похибку мат. — to be in error
давати пояснення — to offer/provide an explanation, to supply an explanation
давати право — to entitle, to give the right, to entitle to, to confer a right, to confer a right on
давати привід — to give occasion, to give cause ( for)
давати приклад — to set an example, to set the pattern
давати промах — to slip up, to make a slip/blunder; to miss one's chance
давати прочухана (кому-небудь) — to give a telling-off/rating/scolding; to rate
давати результат — to produce/yield/give a result
давати телеграму — to send a telegram; to wire
давати тріщину — to crack, to split
давати уявлення (про кого-небудь/що-небудь) — to give an idea (of), to give an estimate, an insight
давати хід справі — to set an affair going; юр. to prosecute
давати початок — to originate, to give rise (to)
давати слово (обіцяти) — to give ( to pass) one's word
давати знати (повідомити) — to let one know, to send word
давати раду (чомусь) — to manage, to master, to cope with
давати слово (на зборах) — to give smb. the floor
давати шанс — to give a chance, to enable to give / effort an opportunity
давати ягоди — to come into berry, to berry ( про рослини)
-
2 Фіхте, Йоган Готліб
Фіхте, Йоган Готліб (1762, Раменау - 1814) - нім. філософ, суспільний діяч Н. авчався в ун-тах Ієни і Ляйпцига (1780 - 1790). Творчість Ф. поділяється на два періоди - до 1800 р. і після цього року. В перший період він створив систему суб'єктивного ідеалізму, викладену в "Основах загального науковчення" (1794). Вихідним поняттям філософії Ф. є суб'єкт, "Я". Кантівську річ у собі він відкидає, тому об'єкт, "не-Я", намагається вивести з "Я". Останнє стає суперечливим поєднанням багатьох протилежностей - як причина і наслідок, субстанція і акциденція, взаємодія і незалежна діяльність, а в цілому і саме "Я" також містить у собі свою протилежність - "не-Я". Відносно "Я" і "не-Я" Ф. формулює основний закон свого вчення: без суб'єкта немає об'єкта; без об'єкта немає суб'єкта. Головна проблема у Ф. така: чому об'єкт, породжуваний суб'єктом, протистоїть останньому як щось незалежне? Це відбувається завдяки продуктивній уяві. Саме вона - основна пізнавальна здатність - творить об'єкт, але діє несвідомо, тому останній і здається суб'єкту незалежним від нього. Виникає завдання подолати цю видимість, довести тотожність "Я" і "не-Я". Ф. підходить до цього через поєднання перелічених протилежностей, котре стає у нього постійним способом, або прийомом, мислення, що він його назвав синтетичним прийомом або методом; завдяки цьому Ф. зробив значний внесок в теорію діалектики. Розроблене таким чином поняття суб'єкта як носія активного, творчого начала робить науковчення Ф. і загальною теорією діяльності, головним принципом якої є "діло - дія" (Tathandlung). Положення цієї теорії він застосував до більш конкретних розділів свого вчення: антропології, філософії історії та ін. В них він розкриває свою вимогу: "Діяти! Діяти! - ось наше призначення" Л. юдина від природи лінива й інертна на взірець матерії, з якої вона походить Л. інощі - виток усіх пороків. Якомога більше насолоджуватися і якомога менше давати - це і є завдання зіпсованої натури. Немає для людини спасіння доти, доки ця природна схильність не буде подолана і людина не знайде в діяльності радощів і насолод. Тому призначення людини Ф. вбачав у творенні культури - навичок для підкорення природи і для вдосконалення суспільних стосунків, підвищення гуманності. Ідеал усього історичного розвитку - свобода, побудова суспільного життя як морально-художнього цілого. Вирішальним фактором, здатним на це, він вважав розум З. відси випливала і роль вчених: вони повинні бути носіями найвищої моральності і гуманності, сприяти їх поглибленню і поширенню серед людей. Консолідацію зусиль громадян для досягнення такого ідеалу здійснює держава, котра історично минуща: кінцева мета її - зробити себе зайвою. Ф. не займався спеціальним дослідженням природи, але приділяв багато уваги аналізу суспільної історії, вага якої зростала з часом. Одним із чинників усього була боротьба з наполеонівською навалою, в якій він брав участь своїми науковими творами, лекціями тощо. Наслідком стало поступове послаблення його суб'єктивно-ідеалістичної позиції. В теоретичній сфері тут позначилися нерозв'язні суперечності його науковчення - неможливість логікою думки усунути речі в собі і взагалі об'єктивний світ. Тому пізній Ф. переосмислив свій світогляд, і його система переросла у пантеїзм релігійно-моральнісного типу.[br]Осн. тв.: "Про поняття науковчення або так званої філософії" (1794); "Основи загального науковчення" (1794); "Про призначення вченого" (1794); "Призначення людини" (1800); "Основні риси сучасної епохи" (1805); "Промови до німецької нації" (1808).
См. также в других словарях:
проколювати — юю, юєш, недок., проколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи (у 1 знач.), протинати що небудь. || Колючи, проникати куди небудь або давати вихід чомусь. || Робити отвір у чому небудь чимсь гострим, колючим. 2) Уражати кого небудь якимсь… … Український тлумачний словник
показувати — ую, уєш, недок., показа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого , що небудь. || Виявляти перед кимсь своє вміння робити що небудь. || Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. || Домагатися … Український тлумачний словник
вугілля викопне — уголь ископаемый fossil coal (mineral) fossile Kohle тверда горюча копалина органічного походження. Утворилося переважно з рослинних решток. Колір від бурого до чорного. Густина 0,92…1,7, твердість 1…3. Виділяють гумоліти (вугілля кам’яне,… … Гірничий енциклопедичний словник
зараджувати — ую, уєш, недок., зара/дити, джу, диш, док., кого, що, кому, чому і чим та без додатка. Давати пораду, допомагати радою. || Знаходити вихід із скрутного становища. || Надавати якусь допомогу кому небудь. || безос. •• Зара/дити ли/хові знайти вихід … Український тлумачний словник
радити — джу, диш, недок. 1) неперех., з інфін. Давати кому небудь пропозицію, вказівку, як діяти за яких небудь обставин, допомагати добрим словом у скруті. 2) неперех. Те саме, що радитися 2). 3) перех. Шукати вихід з якого небудь становища, побити щось … Український тлумачний словник